Історія Medpresso. Не про платформу. Про людей. Case Medpresso

Євген Боровой

Засновник | CEO

yevhenborovoi@gmail.com

Зміст

ПРОЛОГ

Пролог

З глибокою повагою до історії, що стоїть за Medpresso

«Довіра допомагає розпочати проєкт. Повага дозволяє будувати його роками.»

Євген Боровий
Founder & CEO, Peretz Agency

РОЗРОБНИК, ЯКИЙ ЗНИК

Розробник, який зник. І що він залишив по собі

У 2022 році один із наших розробників зник.

Він був родом із Лимана.

Коли місто окупували, зв’язок із ним обірвався.

Його телефон замовк.

Його профіль у LinkedIn перестав оновлюватися.

Дні перетворювалися на тижні.

Тижні перетворювалися на місяці.

Ми так і не дізналися, що сталося.

Але десь усередині Medpresso досі працюють тисячі рядків коду, які він колись написав.

Щодня.

Тихо.

Допомагають лікарям учитися.

Завантажують ще одну лекцію.

Відкривають ще одну сторінку.

Видають ще один сертифікат.

У цьому й полягає дивна властивість цифрових продуктів.

Іноді вони переживають зустрічі.

Іноді переживають компанії.

Іноді…

вони стають єдиним місцем, де частина людини продовжує існувати.

Це історія не про програмне забезпечення.

І навіть не про дизайн.

Це історія про людей.

Про довіру.

Про повагу.

І про проєкт, який непомітно змінив кожного, хто став його частиною.

ДО MEDPRESSO

Medpresso почався не у 2020-му. Він почався з діагностичного центру

Medpresso почався не у 2020 році.

Того року світ просто вперше його побачив.

Справжня історія почалася на три роки раніше.

У 2017-му нас запросили зробити редизайн сайту діагностичного центру, що спеціалізувався на ортопедії та комп’ютерній томографії.

Принаймні ми думали, що нас запросили саме для цього.

Сьогодні, озираючись назад, я розумію: ми робили не редизайн сайту.

Ми починали партнерство.

Партнерство, яке зрештою триватиме майже десять років і вмістить п’ять великих проєктів, тисячі розмов, безліч ескізів, складні рішення, світову невизначеність і одне спільне переконання:

Великі продукти ніколи не створює одна компанія. Їх створюють люди, які навчилися довіряти одне одному.

До Medpresso був діагностичний центр.

Лікарі там були винятковими.

Їхні знання не викликали жодних сумнівів.

Їхня репутація зростала.

Але їхнє цифрове обличчя розповідало зовсім іншу історію.

Як і багато компаній того часу, вони вважали, що їм потрібен кращий сайт.

Почасти вони мали рацію.

Насправді їм був потрібен кращий спосіб розповісти, ким вони вже є.

Тож ми почали з того, з чого має починатися кожен вартісний проєкт.

Не з дизайну.

З уміння слухати.

СТАТТЯ, ЯКУ ДОВЕЛОСЯ ПРИБРАТИ

Стаття, яку довелося прибрати

Один урок назавжди змінив те, як я думаю про цифрові продукти.

Якось ми опублікували медичну статтю, написану під SEO.

Технічно вона була написана добре.

Пошуковим системам вона, мабуть, сподобалася б.

Проблема в тому, що медицину не пишуть для пошукових систем.

Засновниця уважно пояснила, чому статтю треба прибрати.

Не тому, що її погано оптимізували.

Не тому, що вона не конвертувала.

А тому, що медичний фахівець міг прочитати її і бути введеним в оману.

Тоді ж вона сказала фразу, яку я пам’ятаю й досі: «Якщо лікареві буде соромно це читати, ми не маємо права це публікувати».

Та розмова назавжди змінила моє ставлення до контенту.

Відтоді ми перестали писати для алгоритмів.

Ми почали писати для людей.

Особливо для фахівців, чиї знання несуть відповідальність.

Сьогодні, коли мене питають про SEO, я часто згадую ту розмову.

Трафік важливий.

Авторитет важливий.

Видимість важлива.

Але довіра важливіша.

Завжди.

ВІД САЙТУ ДО БАЧЕННЯ

Від сайту до бачення, про яке ніхто не просив

Сайт продовжував рости.

А разом із ним і партнерство.

Один редизайн перетворився на безперервну розробку продукту.

Безперервна розробка переросла в маркетинг.

Маркетинг переріс у стратегію.

Стратегія стала брендингом.

Брендинг став архітектурою.

А архітектура зрештою стала Medpresso.

Протягом наступних кількох років ми разом реалізували п’ять великих проєктів.

Кожен розв’язував своє завдання.

Кожен готував нас до наступного.

Нічого не викидали.

Усе розвивалося.

Озираючись назад, я розумію, що ми не створювали окремі продукти.

Ми дбайливо будували одну довгу історію.

А потім сталося несподіване.

Діагностичний центр став успішним.

Дзвінків від пацієнтів ставало дедалі більше.

Щодня клініку відкривали для себе нові люди.

Навіть через роки, коли початковий бізнес уже не працював у колишньому форматі, а його профіль у Google Business позначили як закритий, люди продовжували телефонувати.

Вони досі хотіли записатися на прийом.

Вони досі питали, куди поділися їхні лікарі.

Для нас це стало ще однією відповідальністю.

Допомагати людям знаходити відповіді.

Це був один із тих моментів, які нагадали мені просту річ.

Сайт може приводити трафік.

Бренд створює пам’ять.

А пам’ять живе значно довше.

Приблизно у 2019 році все знову змінилося.

Засновники більше не хотіли створювати ще один медичний сайт.

Вони хотіли побудувати один із найсучасніших діагностичних центрів у країні.

Не лише із сучасним обладнанням.

З цілком іншою філософією.

Освіта мала стати частиною медицини.

Медицина мала стати частиною спільноти.

Сама будівля мала втілювати цю ідею.

Уперше наша робота вийшла далеко за межі digital.

Разом з архітекторами ми долучилися до розробки архітектурної концепції майбутнього діагностичного центру.

Фізичний простір.

Відчуття від інтер’єру.

Цифрова платформа.

Айдентика бренду.

Ніщо не могло існувати окремо.

Усе мало розповідати одну історію.

ВІДЧУТТЯ, А НЕ ІНТЕРФЕЙС

Ми проєктували не інтерфейс. Ми проєктували відчуття

А потім з’явився Medpresso.

Не як інтерфейс.

Як відчуття.

Я досі пам’ятаю одну розмову із засновницею.

Вона говорила не про типографіку.

Не про навігацію.

Не про технології.

Вона описувала ранок.

Свіжа кава.

Пара над чашкою.

Улюблений медичний журнал.

Тиша.

Тераса.

Початок ще одного дня, присвяченого навчанню.

Medical Press.

Espresso.

Medpresso.

Назва народилася задовго до логотипа.

Бо спершу було відчуття.

Візуал просто пішов слідом.

Кава стала частиною творчого процесу.

Брендинг часто уявляють як мудборди, референси й нескінченні екрани у Figma.

Наш процес виглядав зовсім інакше.

Стратегічні сесії часто починалися з кави.

Справжньої кави.

Різні зерна.

Різні країни.

Різні історії.

Я привозив каву в офіс.

Засновниця поверталася з чергової поїздки із зернами, які відкрила десь за кордоном.

Ми обговорювали не смак.

Ми шукали характер.

Одного дня хтось описав один із сортів одним словом.

«Курна».

Не розкішна.

Не модна.

Курна.

Як довга дорога Македонією.

Тепле повітря.

Камінь.

Мінерали.

Тиха впевненість.

Цей дивний опис залишився з нами.

Через кілька місяців я дещо зрозумів.

Ми шукали не візуальну мову.

Ми шукали емоційну правду.

Саме вона зрештою і стала Medpresso.

МИ НІКОЛИ НЕ ПОЧИНАЛИ З FIGMA

Ми ніколи не починали з Figma. Ми починали з кави

Ми ніколи не починали з Figma.

Мене часто питають, що було найскладнішим у цьому проєкті.

Безпека?

Архітектура?

Система сертифікації?

База даних?

Ні.

Figma лише інструмент. Laravel теж лише інструмент.

Найскладніше було зрозуміти, чим Medpresso хоче стати, ще до того, як Medpresso з’явився.

Тому ми багато говорили.

Малювали від руки.

Сперечалися.

Щось викидали й починали заново.

Саме тому на стратегічні сесії я завжди запрошував не лише дизайнерів.

Розробників.

Архітекторів.

Проєктних менеджерів.

Кожен мав почути, як говорять засновники.

Кожен мав зрозуміти бізнес, перш ніж торкнутися бодай одного пікселя.

Бо програмне забезпечення пишуть розробники.

А продукти створюють люди, які розуміють, навіщо ці продукти існують.

Саме тому я ніколи не вірив у команди, зібрані лише за технічними навичками.

Кожен проєкт Peretz Agency, який ми не віддаємо на аутсорс, для мене особистий.

Я сам шукаю людей, які стануть його частиною.

Не тому, що не довіряю рекрутерам.

І не тому, що вважаю, ніби знайду кращих розробників.

А тому, що знаю те, чого досвід навчив мене вже багато разів:

Людину можна навчити фреймворку.

Але неможливо навчити людину щиро перейматися.

Кожен, хто долучився до Medpresso, відповідав за щось значно більше, ніж код чи дизайн.

За довіру.

MVP ніколи не був «мінімальним»

Як і кожен амбітний продукт, Medpresso почався як MVP.

Але ми ніколи не розуміли MVP як «зробити якомога менше».

Ми розуміли його інакше.

Зробити найменше, що здатне пережити майбутнє.

Від самого початку ми вкладалися в те, чого користувачі ніколи не помітять.

Безпека.

Архітектура користувачів.

Проєктування бази даних.

Масштабованість.

Особисті кабінети.

Сертифікація для різних країн.

Освітні заходи.

Відеолекції.

Усе мало витримати зростання, якого ми ще не могли передбачити.

Бо продукти рідко ламаються, коли стають успішними.

Вони ламаються, коли стають успішними швидше, ніж були на це розраховані.

Ми хотіли, щоб Medpresso був готовий.

Навіть тоді, коли сам Medpresso ще не знав, чим стане.

ТЕ, ЧОГО НІХТО НЕ ПРОСИВ

Іноді найкращі функції ніхто не замовляв

Найкращих функцій часто ніхто не просить

Одна з моїх улюблених частин кожного проєкту настає тоді, коли всі вимоги вже виконано.

Коли всі ставлять те саме запитання.

«Що ще?»

Саме це запитання породило одну з найважливіших ідей Medpresso.

Професійний форум.

Ніхто про нього не просив.

Його не було в технічному завданні.

Його не було в договорі.

Його не було навіть у дорожній карті.

Він з’явився, бо ми роками спостерігали, як насправді вчаться лікарі.

Лікарі рідко зупиняються, коли лекція закінчилася.

Вони ставлять запитання.

Сперечаються.

Обговорюють складні клінічні випадки.

Перевіряють на міцність думки одне одного.

Діляться досвідом, якого не знайдеш у підручниках.

Навчання не буває одноразовою подією.

Це розмова.

Форум і став цією розмовою.

Так, він посилив SEO.

Так, він дав тисячі додаткових проіндексованих сторінок.

Але це були наслідки.

А не причина.

Спільноти існують не для того, щоб генерувати трафік.

Трафік з’являється, бо спільноти створюють цінність.

Ця різниця змінює все.

КОЛИ СВІТ ЗМІНИВСЯ

А потім світ змінився. І Medpresso разом із ним

А потім світ змінився

Ніхто не планує продукти з огляду на пандемії.

Ніхто не будує дорожні карти, очікуючи війни.

Та обидві стали частиною історії Medpresso.

COVID змінив те, як працює медична освіта.

Лікарям раптом знадобилося онлайн-навчання, як ніколи раніше.

Майже за ніч те, що було амбітним баченням, стало нагальною потребою.

Потім настав 2022 рік.

Повномасштабне вторгнення в Україну.

Зникало світло.

Зникав інтернет.

Зникали міста.

Зникали люди.

Бували дні, коли розробники могли працювати лише дві години, бо світло давали ненадовго.

Дехто з дизайнерів підключався до зустрічей з укриттів.

Хтось виїхав.

Хтось залишився.

Іноді стратегічні сесії починалися з одного простого запитання.

«Усі сьогодні в безпеці?»

Дедлайни стали менш важливими.

Люди стали всім.

Ми не шукали винних. Ми просто підлаштовувалися під нову реальність.

Як не дивно…

проєкт так і не зупинився.

Він сповільнився.

Пристосувався.

Змінився.

Але не зупинився.

Озираючись назад, я не думаю, що Medpresso вберегло програмне забезпечення.

Його вберегли люди.

Що насправді збудували шість років

Сьогодні Medpresso підтримує чотири мови.

Його освітня екосистема містить близько десяти тисяч сторінок наукового та освітнього контенту.

Тисячі лікарів і далі навчаються на платформі.

З’являються нові лекції.

Лікарі отримують нові сертифікати.

Починаються нові обговорення.

Щодня.

Мене часто питають, яким екраном я пишаюся найбільше.

Або якою функцією.

Або якою анімацією.

Правда в тому, що…

я пишаюся тим, що Medpresso досі здається незавершеним.

Бо живі продукти ніколи не мають здаватися завершеними.

Вони мають розвиватися далі.

Так само, як люди, які ними користуються.

А коли мене питають про Medpresso загалом, я майже не говорю про функції чи технології.

Я згадую людей.

Перші зустрічі.

Каву.

Перші ескізи.

Довгі стратегічні сесії.

Суперечки.

Помилки.

Рішення.

Саме це залишається в пам’яті.

Уроки, яких мене навчив Medpresso

Кожен довгий проєкт змінює людей, які його будують.

Medpresso точно змінив мене.

Він навчив мене, що довіру заробляють задовго до підписання договорів.

Він навчив мене, що повагу доводять щоденними рішеннями, а не промовами.

Він навчив мене, що брендинг починається з емоцій, а не з кольорів.

Він навчив мене, що стратегія починається з уміння слухати.

Він навчив мене, що найсильніший UX часто непомітний.

Він навчив мене, що спільноти стають сильнішими за платформи.

Він навчив мене, що архітектура важить не менше, ніж інтерфейси.

Він навчив мене, що жоден AI, жоден фреймворк і жодна технологія не замінять команду людей, яким щиро не байдуже, що вони створюють.

І, мабуть, найголовніше…

він нагадав мені, що кожен успішний продукт зрештою створюють люди для людей.

І ніколи навпаки.

ДЯКУЮ

Дякую

Дякую

Озираючись назад, найбільше я хочу сказати одне.

Дякую.

Засновникам Medpresso.

Дякую, що повірили в мене ще у 2017 році, коли ми планували лише редизайн сайту.

Дякую, що довірили нам не лише дизайн, брендинг і розробку, а й своє бачення.

Дякую, що дозволяли нам ставити ідеї під сумнів.

Експериментувати.

Помилятися.

Ставати кращими.

Разом шукати кращі відповіді.

Не кожен клієнт дає таку свободу.

Ви дали.

І я не сприймаю це як належне.

Дякую, що довели: найкращі стосунки клієнта й агенції ніколи не зводяться до угоди.

Вони стають партнерством.

А згодом…

дружбою, побудованою на взаємній повазі.

Дякую кожному учасникові нашої команди.

Дизайнерам.

Розробникам.

Архітекторам.

Маркетологам.

Контент-фахівцям.

Проєктним менеджерам.

Усім, хто пройшов цей шлях разом із нами, шість років чи шість місяців.

Кожен внесок мав значення.

Кожна нічна дискусія мала значення.

Кожен ескіз.

Кожен виправлений баг.

Кожна суперечка.

Кожен прорив.

Кожен рядок коду.

Кожен піксель.

Частина кожного з вас живе в Medpresso.

Так само, як частина Medpresso завжди житиме в нас.

Історія триває

У цієї історії немає кінця.

Бо Medpresso досі росте.

Платформа продовжує розширюватися.

З’являються нові освітні напрями.

Нові країни.

Нові мови.

Нові партнерства.

Нові ідеї.

Наступний розділ ще не написаний.

Можливо, саме так і має бути.

Особисте слово

Якщо ця історія відгукнулася вам не лише як продукт, а як бачення майбутнього медичної освіти, ми будемо раді почати розмову.

Сьогодні Medpresso шукає стратегічних партнерів та інвесторів, які бачать майбутнє медичної освіти так само, як бачимо його ми. Ми віримо, що якісна освіта для лікарів означає інвестицію не лише в технології, а й у здоров’я людей.

Медичний заклад, освітня організація, стратегічний партнер чи інвестор, який вірить, що знання заслуговують на кращі цифрові екосистеми…

наші двері відчинені.

Деякі партнерства починаються із зустрічі.

Наше почалося з довіри.

Можливо, наступне теж почнеться так.